Тема: Интрузивный магматизм. Учебная работа № 371459

Учебная работа № 371459. Тема: Интрузивный магматизм

Выдержка из подобной работы

…….

Інтрузивний магматизм та його продукти

…..овготривалої
ерозії і видалення перекриваючих порід.
Будь-яке
інтрузивне тіло оточене вміщууючими породами або рамою і, взаємодіючи з ними,
має дві контактові зони. Вплив високотемпературної, багатої на флюїди магми на
оточуючі інтрузивне тіло породи призводить до їх змін, що виражаються
по-різному — від слабкого ущільнення і дегідратації до повної
переккристалізації і заміщення первинних порід. Така зона шириною від перших
сантиметрів до десятків кілометрів наз. зоною екзоконтакта, тобто зовнішнім
контактом ( мал.1 ). З іншого боку, сама магма, яка вторгається, особливо
крайєві частини магматичного тіла, взаємодіють з вміщуючими породами, швидше
охолоджуючись, частково ассимілюючи породи рами, в результаті чого змінюється
склад магми, її структура і текстура. Така зона змінених магматичних порід в
краєвій частині інтрузиву наз. зоною ендоконтакта, тобто внутрішньою зоною.
Становлення
інтрузій може відбуватися на порівняно малих глибинах або у вигляді дуже глибоко
залягаючих плутонічних мас (Плутон — бог підземного світу). В залежності від
глибини формування інтрузивні масиви поділяються на приповерхневі, або
субвулканічні ( це означає, що магма майже підійшла до поверхні, але все-таки
не вийшла з неї, тобто утворився ‘майже вулкан’ або субвулкан ) — до перших
сотен метрів ; середньоглибинні, або гіпабіссальні, — до 1 — 1,5 км і глибинні,
або абіссальні, — глибше 1 — 1,5 км. Подібний поділ не дуже строгий, але в
цілому достатньо чіткий. Глибинним породам, які застигли повільно, властива
повнокристалічна структура, а приповерхневим, в яких падіння температури було
швидким, — порфірова, дуже схожа на структуру вулканічних порід.
По відношенню
до вміщуючих порід інтрузиви поділяються на згідні і незгідні. Незгідні інтрузивні
тіла перетинають, проривають шари вміщуючих порід, а згідні залягають між
шарами гірських порід. Прикладами згідних інтрузивних тіл можуть бути сіли,
лаколіти, лополіти і факоліти; незгідні інтрузії — це дайни, неки, жили.
До найбільш
розповсюджених незгідних тіл відносяться дайки ( приповерхневі або малоглибинні
утвори ), довжина яких у багато разів більше ширини, а площини ендоконтактів
практично паралельні (мал. 2). Дайкам властива довжина від десятків метрів до
сотен кілометрів і ширина від перших десятків сантиметрів до 5 — 10 км, вони
вторгаються по послаблених зонах кори — тріщинах і розломах. Важливу роль
відіграє також процес гідравлічного розриву, пов’язаний з тиском піднімаючогося
магматичного розплаву, оскільки явище тектонічного розтягу, що супроводжується
утворенням тріщин відриву, може мати місце лише на глибинах до 1,5 — 3 км.
Глибше, де як раз і зароджуються широко розповсюджені базальтові дайки,
наявність пустот виключена, тому тільки гідророзрив може забезпечити розсування
порід і вторгнення магми. Дайки можуть бути поодинокими або ж групуватися у
кільцеві або радіальні ( мал. 3 ) рої паралельних даєк. Радіальні і кільцеві
дайки часто приурочені до інтрузивних тіл і вулканів, коли дається взнаки
розпираючий тиск магми на вміщуючі породи і останні розтріскуються з утворенням
кільцевих і радіальних тріщин. Кільцеві дайки можуть бути не тільки
вертикальними, але й конічними, що ніби сходяться до магматичного резервуару на
глибині. Комплекси паралельних даєк розвинуті у сучасних серединно-океанічних
хребтах, в зонах спредінгу, тобто там, де активно відбувається тектонічний
розтяг земної кори. Від даєк слід відрізняти магматичні жили ( складені
породами переважно основного складу ), що мають неправильну гілчас…