Тема: География буддизма в современном мире. Учебная работа № 372945

Учебная работа № 372945. Тема: География буддизма в современном мире

Выдержка из подобной работы

…….

Буддизм в Україні. Поняття та розвиток шкіл буддизму

…..ії до Японії. Найбільше
послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті [1]. Предмет
науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (Вчення
Будди). Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав Магадга, Кошала
і Вайшалі, де проповідував історичний будда Сіддгартха Ґаутама. Час появи цієї релігії
пов’язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції існує дві – 544
до Р.Х. і 486 до Р.Х. Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму.
Проте вона заперечується буддологами, які вважають, що будда помер близько 400 до
Р.Х., до походів Александра Македонського в Індію. Відповідно, появу буддизму слід
датувати початком 4 століття до Р.Х. Причиною виникнення буддизму називають кризу
традиційного ведичного брахманізму в середині 1 тисячоліття до Р.Х. Місце зародження
буддизму – північно-східна Індія – була форпостом альтернативних релігійно-філософських
рухів, які підтримувалися станом воїнів-кшатріїв для боротьби за владу із жрецями-брахманами.
Відповідно, соціальною опорою буддизму в Індії стали воїни, а точніше їхні лідери
– правителі раджі. Сам будда Ґаутама також походив із стану воїнів.

Основи вчення

Основні положення буддизму
викладені в Чотирьох істинах шляхетних

·
життя неминуче пов’язане зі
стражданнями;

·
причиною страждання є жадоба
чуттєвих насолод;

·
щоб уникнути страждань, треба
звільнитися від цієї жадоби

·
і досягти повного заспокоєння
– Ніббани (санскрит: Нірвани).

Хоча існує багато напрямів
і шкіл буддизму, існують його головні філософські засади, що поділяють всі буддисти,
Трилакшана (Три ознаки Буддійського вчення):

Анітья, визнання непостійного,
мінливого характеру всесвіту. Нема нічого постійного. Анатман, відсутність віри
в індивідуальну “душу”. Дукха, страждання як універсальний принцип непробудженого
буття. Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків,
а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик – покласти край стражданням
та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження
(Бодхі). Хоча буддизм не заперечуе існування божествених істот (вони згадуються
в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду.
Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські
школи звертаються до них за допомогою ритуалів.

Етика у буддизмі.

Буддійська етика побудована
на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток
моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації
буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв’язки між тілесними
та психічними процесами.

Благородний шлях до спасіння
включає 8 кроків:

·
Правильне розуміння сутності
вчення.

·
Правильне прагнення до спасіння.

·
Правильна думка.

·
Правильна мова, позбавлена
образи.

·
Правильна дія.

·
Правильний спосіб життя.

·
Правильне зусилля.

·
Правильна концентрація.

В буддистській етиці існує
10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста так і оточуючих
його осіб. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки.
До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня
зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови,
…