Тема: Нормативное регулирование и порядок учета валютных операций в РФ . Учебная работа № 378662

Учебная работа № 378662. Тема: Нормативное регулирование и порядок учета валютных операций в РФ

Выдержка из подобной работы

…….

Нормы права в системе нормативного регулирования

…..чергу
обумовлено його нормативністю. Яку б зі своїх функцій право не
виконувало, воно завжди визначає міру, обсяг належного, забороненого чи
дозволеного поводження, визначає правове положення людей і наділяє їх
правами й обов’язками по відношенню друг до друга і до держави. Загальнообов’язковість, формальна визначеність, абстрактність норми
дозволяють моделювати різні суспільні відносини (чи їхні види), охопити в
схематичному розпорядженні різноманіття конкретних відносин, виділити і
закріпити основний їхній зміст. Право як система норм – найважливіший
компонент усього процесу правового регулювання. Впливаючи на свідомість і
поводження людей, на діяльність органів, що застосовують норми права, ці
норми складають основу механізму правового регулювання. Лише у єдності з
цим механізмом, право виконує своє призначення – регулює поводження людей.
Система права включається в механізм правового регулювання в якості однієї
з підсистем і діє як регулятор через свідомість людей на їхнє поводження. С.С. Александров пише, що « право саме по собі нічого не може
створити, побудувати. Право – це такий інструмент регулювання суспільних
відносин, що діє через волю і свідомість людей ». «…В історії суспільства діють люди, обдаровані свідомістю, що
надходять чи обдумано під впливом пристрасті, що прагнуть до визначеним
цілям», якби об’єктивні закони суспільного розвитку діяли автоматично, і
люди також надходили відповідно до вимог цих законів, то потреба в
соціальному регулюванні просто б не виникла. Тому основна мета соціального
регулювання – « домогтися відповідності між поводженням особистості і діями
людей, їхніми інтересами, цілями і задачами, що випливають з об’єктивних
закономірностей, що є в наявності у даному суспільстві». Дійсно: соціальні норми, як у загальних типових ситуаціях, так і в
конкретних випадках жадають від людини тільки обов’язкових і тільки
припустимих варіантів поводження. Здавалося б, поводження людини насправді
вичерпується нормативною регуляцією. Але чи цілком? Виявляється, соціальне
регулювання виявляє себе не тільки нормативними впливами на поводження
людини, але і містить у собі нормативний компонент регулювання його
соціальної активності. У соціальній регуляції і відповідних коштах (у тому
числі нормативних) такої регуляції бідує будь-яке суспільство і будь-яке
суспільне виробництво, на якій би стадії історичного розвитку вони не
знаходилися. Об’єктивна потреба в регуляції обумовлена тим, що «постійне
відтворення базису істотного стану, що лежать в основі цього стану
відносин, здобуває з часом урегульовану й упорядковану форму, і ці
регулярність і порядок самі суть необхідний момент усякого способу
виробництва, коли незабаром він повинний придбати суспільну стійкість і
незалежність від простого чи випадку сваволі». Поява соціальних норм і нормативного типу регуляції зв’язано з
переходом від тваринної стадії до людського суспільства, із процесом
соціалізації і раціоналізації людських відносин і в цілому поводження
людини як особливого природно-біологічного і разом з тим суспільної істоти. Джерела виникнення соціонормативною регуляцією йде до тих часів,
коли, узагальнено говорячи, йшов процес виділення людей із тваринного світу
і формування людської спільності. Саме в руслі й у рамках такого процесу
прогресуючого розрізнення і розбіжності…